Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

  Скачати повний текст

Простежено шляхи втілення авторських особливостей у галицькій гравюрі XVII ст., з'ясовано генезу та головні етапи розвитку ідео-візуальної природи образів Христа та Богородиці. На підставі комплексного аналізу різноманітних пам'яток крізь призму актуальних досліджень духовного життя Галичини XVII ст. в компаративному контексті з продукцією інших видавничих осередків визначено головні тенденції розвитку художньо-образної мови, інтерпретації адоративних і житійних образіа Христа та Богородиці. Прослідковано взаємовплив видавничих осередків і провідних галицьких граверів на розвиток художньої мови книжкової ілюстрації, характер трактування основних сюжетів, з'ясовано особливості інтерпретації канону в книжковій ілюстрації.

  Скачати повний текст

Висвітлено статус документа та книги як його різновиду з позицій теорії соціальної інформаційної комунікації: історичний розвиток значень поняття "документ", визначення документа на підставі теорії соціальної інформаційної комунікації, функції та властивості документа, класифікацію документа за різними ознаками, функціональне визначення книги, типологію книги. Розглянуто місце документа та книги в системі соціальних комунікацій, а також проаналізовано основні бібліографознавчі концепції щодо визначення об'єкта бібліографії. Визначено нові методологічні підходи до розуміння системного об'єкта бібліографії з урахуванням сучасних соціально-комунікаційних інформаційних процесів у суспільстві.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу опублікованих і нововиявлених архівних матеріалів і стародруків зроблено спробу з'ясувати роль і значення друкарства у розвитку культури України другої половини XVI - XVII ст. Розкрито історичні умови та тенденції розвитку українського книговидання досліженого періоду. З'ясовано особливості друкарства на східно- та західноукраїнських землях. Визначено книговидавничі контакти та способи співробітництва між певними видавничими центрами на території українських земель. Досліджено шляхи та форми поширення книжкової продукції та особливості міграції стародруків на українських землях. Виявлено особливості їх використання у богослужбовій практиці та науково-освітній діяльності, зокрема, серед церковнослужителів і населення інших віросповідань. Охарактеризовано значення друкарства для розвитку української культури зазначеного історичного періоду.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено сукупність водяних знаків на папері спільних та окремих видань східнослов'янських першодрукарів І. Федорова та П. Мстиславця. Встановлено співвідношення філіграней у межах усього видання й окремих його примірників. Простежено динаміку зміни водяних знаків, на основі якої виявлено послідовність друкування окремих частин видання, узагальнено відомості про походження виявлених водяних знаків. Шляхом філігранологічного аналізу встановлено невідомі раніше факти стосовно послідовності друку частин московського Апостола 1564 р., львівського Апостола 1574 р., вільнюського Євангелія 1575 р. та острозької Біблії 1581 р. Введено у науковий обіг декілька філіграней, не зафіксованих попередниками, встановлено випадки використання великих масивів порівняно якісного паперу без сюжетних водяних знаків у складі Євангелія 1575 р. Виявлено невідомі варіанти друку окремих аркушів, введено у науковий обіг відомості про друкування самостійних гравюр П. Мстиславця, що можуть гіпотетично вважатися первістками української естампної гравюри.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси формування теоретичних і практичних засад кодикографії (описування рукописних книг) та бібліографічного описування стародруків у період збирання, реєстрації, камерального описування рукописно-книжної спадщини, формування історико-книгознавчих засад її наукового дослідження, що розгорталися на території України, яка перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Відзначено період 1870 - 1930-х рр. в історії українського книгознавства як період становлення камеральних і єдиційних методів археографії рукописної книги, що надалі переростає в кодикографію, та бібліографії стародруків. Зазначено, що синкретична стадія розвитку спеціальних історико-філологічних дисциплін пов'язана з накопиченням описового матеріалу, осмисленням структури та методів набуття спеціального знання щодо книги як самостійного історичного джерела, формування об'єкта, предмета та методів книгознавства, зокрема, її частини - історії книги. Виділено чотири етапи розвитку опису книжних джерел, від загально-реєстраційного до науково-джерелознавчого, що відзначив формування теоретико-методологічних засад книгознавства. Визначено декілька підходів до стану наукової каталогізації рукописних книг і стародруків у цей період і типи наукового опису. Висвітлено центральні та регіональні наукові центри збирання та дослідження книги, напрями дослідження, специфіку широкого залучення дослідників книги, їх внесок у процес збирання, науковий опис, залучення до наукового обігу книжної спадщини, проведено бібліографічну реконструкцію складу наукових праць в галузі кодикографії та бібліографії стародруків.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію формування зібрання кириличних рукописних книг відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки Ураїни ім. В.Стефаника, основа якого створена зі збірок і колекцій провідних бібліотек наукових, культурно-освітніх, релігійних установ і товариств Львова, що функціонували у XIX - першій половині XX ст. (до 1939 р.), невелика частина рукописних кириличних пам'яток придбана бібліотекою. Проведено атрибуцію та науковий опис кириличних рукописних книг XVI ст. з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, висвітлено історію їх створення та побутування. Визначено репертуар і жанрові особливості української книжності XVI ст.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади книгознавчої підготовки фахівців у системі вищої бібліотечно-бібліографічної освіти за умов пріоритетного формування національної книжкової галузі України. Здійснено контент-аналіз основних публікацій вітчизняних і зарубіжних учених за темою дослідження. Проаналізовано сучасний стан і визначено основні тенденції у системі підготовки книгознавчих кадрів в Україні та інших країнах світу, виявлено існуючу номенклатуру книгознавчих спеціальностей, спеціалізацій, навчальних дисциплін та форми їх інституційної реалізації. Виявлено протиріччя між сучасними потребами України у висококваліфікованих фахівцях книгознавчого і бібліотечно-бібліографічного профілю та недосконалістю існуючої системи підготовки відповідних кадрів у вищій школі. Запропоновано комплекс теоретичних підходів до модернізації змісту та напрямків книгознавчої підготовки, її системного розвитку. Обгрунтовано перспективи змістовно-структурного й організаційного реформування книгознавчої освіти за умов формування єдиного освітнього простору України. Визначено основні чинники впливу на якість формування змісту та напрямів книгознавчої підготовки в системі вищої біліотечно-бібліографічної освіти. Запропоновано нові перспективні книгознавчі спеціалізації. Розроблено й обгрунтовано зміст навчання професіоналів у галузі книжкового та інформаційного маркетингу.

  Скачати повний текст

Розглянуто книжкову комунікацію в теоретичному, історичному та прогностичному аспектах. Доведено, що подолання технічних, соціальних і психологічних бар'єрів на шляху руху повідомлення від автора до читача можливе лише за умови взаємопов'язаного розвитку книжкової й електронної комунікації. Обгрунтовано, що книжкова комунікація завдяки своїм унікальним комунікативним властивостям здатна інтегрувати в новий електронний комунікаційний простір, активно впливаючи на конфігурацію інших видів соціальної комунікації. Розглянуто еволюцію структури книжкової комунікації та функцій її головних компонентів (автора, читача, посередників, книги). Виявлено основні трансформації, що відбуваються з ними в новому комунікативному середовищі. Запропоновано концептуальну модель розвитку системи книжкової комунікації в сучасному комунікаційному просторі.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання стосовно культурно-виховної ролі книги за умов формування інформаційного суспільства. З'ясовано історико-теоретичні проблеми формування книги як естетико-культурного чинника. Досліджено емоційні та естетичні мотиви читання та критерії оцінок творів художньої літератури, створено культурно-виховну модель актуалізації книги у виховному процесі.

  Скачати повний текст

Створено цілісну картину культурно-просвітницької діяльності Києво-Печерської лаври у другій половині XVII - XVIII ст. і визначено її основні напрями. Розглянуто проблеми щодо місця Києво-Печерської лаври в системі державно-церковних відносин в Україні. Оцінено внесок лаврського чернецтва в поширення освіти на українських землях, Російській державі, країнах Європи. Зроблено висновок, що Києво-Печерська лавра зазначеного періоду була визначним науково-освітнім центром, навколо якого гуртувалися представники української духовної та інтелектуальної еліти, і у своїй діяльності виходила далеко за межі суто релігіозної установи. Досліджено особливості видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, її місце у книгообміні українських земель, книговидавничі стосунки між православною Київською і уніатською Почаївською друкарнями. Проаналізовано вплив лаврських видань на культуру інших народів.

  Скачати повний текст

Досліджено співочі рукописні книги XII - початку XX ст., що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, здійснено їх комплексний науковий опис, уточнено дати створення, назви, зміст, репертуар, жанри, типологію, музичні особливості. Проведено кодикологічний аналіз крюкових рукописів, здійснено їх аналітичне дослідження в джерелознавчому й історико-типологічному контекстах, виділено характерні (кодикологічні та музично-палеографічні) ознаки кожної рукописної книги (РК), здійснено повний кодикологічний опис даних джерел. Проведено порівняльне вивчення рукописів української та російської традицій і визначено додаткові ознаки для атрибутування РК. Досліджено історію, зміст, типологію, музично-палеографічні й текстологічні ознаки, стилі художнього оздоблення співочих рукописів різних періодів створення. Удосконалено методи джерелознавчого та кодикологічного вивчення музичних РК. Визначено специфічні особливості музичної рукописно-книжної культури, а також основні напрями кодикологічного дослідження книжної писемності.

  Скачати повний текст

Досліджено новий джерельний матеріал - маловідомий рукописний комплект Михайлівського Золотоверхого монастиря, що містить 73 партесні твори (50 з них знайдено вперше) і близько 70-ти хорових концертів. Здійснено археографічний опис рукописного комплекту монастиря. Складено інципітний каталог новознайдених партесних концертів. Виявлено записи концертів, створених у 1750 - 1760 рр. Запропоновано робочий варіант опису комплекту партесних рукописів. Наведено поняття "рукопис суміжного складу". Переглянуто етапність розвитку партесного співу в Україні, виділено етап 1750 - 1760 рр., визначений як перехідний. Досліджено перехідні процеси в галузі поліфонії, гармонії та музичної форми партесних творів зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження процесу розвитку історико-книгознавчої думки в Україні в XIX ст. Визначено, що суть даного процесу полягає у становленні предмету, методів, тематики й структури історичного дослідження книги. З'ясовано зміст поняття "історія книги" у працях дослідників XIX ст. Історико-книгознавчі публікації XIX ст. класифіковано за основними тематичними напрямками, встановлено головні здобутки у сфері формування методики історичного дослідження книги. Відзначено роль наукових установ, періодичних видань та науковців України у розвитку історії книги як самостійної сфери наукових досліджень. Встановлено головні напрямки впливу на формування історичного книгознавства наук, які мали спільний предмет вивчення - книгу.

  Скачати повний текст

З'ясовано погляди вчених на проблеми походження безвихідних дофедорівських першодруків. Середньошрифтове Четвероєвангеліє вперше проаналізовано з погляду лінгвістики та палеографії. Проведений аналіз графіко-орфографічних особливостей тексту дозволяє датувати цю пам'ятку кінцем XV - початком XVI ст. Виявлено фонетичні та граматичні особливості української мови даного Євангелія. З'ясовано, що виконавці пам'ятки пов'язані походженням з межовою територією між наддністрянськими та волинськими говірками.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію, теорію та практику проведення комплексного дослідження книжкових пам'яток у бібліотеках. Виділено відносно самостійну галузь знань - книжкове пам'яткознавство, що виникло на стику книгознавства, бібліотекознавства й пам'яткознавства. Представлено історіографію розвитку нового наукового напрямку. Особливу увагу приділено еволюції тлумачення поняття "рідкісна книга" та його сучасним термінологічним визначенням, а також змісту таких базових понять, як "цінна книга", "унікальна книга", "книжкова пам'ятка", "стародрук". Розглянуто історію виокремлення в бібліотечних фондах стародруків, рідкісних видань пізнішого часу та доведено загальну тенденцію щодо створення відповідних структурних підрозділів. Охарактеризовано сучасні світові програми щодо збереження та популяризації книжкових пам'яток і проаналізовано законодавче забезпечення щодо їх реалізації. Визначено основні проблеми та способи їх розв'язання шляхом укладання розділу Державного реєстру національного культурного надбання, що фіксуватиме книжкову спадщину України. Встановлено основні критерії визначення книжкових пам'яток і сформульовано науково-методичні та практичні вимоги щодо опису та зберігання стародруків, рідкісних і цінних видань XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено питання становлення та розвитку книговидавничого процесу на Півдні України, формування фондів перших приватних і публічних бібліотек, поширення серед населення регіону української книги (УК) другої половини XIX - першої чверті XX ст. Показано роль і значення УК Південного регіону в загальноукраїнському контексті. Розглянуто історію створення та функціонування УК у даний період, а також особливості розповсюдження її через книгарні. Висвітлено проблеми історичного документознавства, розвитку книгознавства, зокрема, формування книжкових фондів та іменних колекцій, зібрань. Проаналізовано джерельну базу дослідження, розкрито зміст книжкових фондій та іменних колекцій, уточнено та доповнено нові факти з життя та діяльності місцевих громадських діячів, зокрема, О.Андрієвського, О.Аркаса, М.Вороного, М.Комарова, М.Липи, П.Смоленського, Л.Чернявського, М.Челюка щодо підтримки наукового інтересу до УК.

  Скачати повний текст

На підставі вивченя малодосліджених пам'яток, виданих у друкарнях Почаївського монастиря у василіянський період його історії, встановлено фонетичні та морфологічні особливості української літературної мови XVIII ст. Охарактеризовано питомо українські риси вокалізму та консонантизму, засвідчені у пам'ятках Почаївської друкарні, проаналізовано морфологічну структуру мови текстів, церковнослов'янські елементи української редакції. З'ясовано, що почаївські стародруки повною мірою засвідчують характерні особливості української мови, які відрізняють її від інших слов'янських мов. Виявлено діалектні риси та поодинокі полонізми, відображені у текстах досліджених книг і властиві сучасним волинським говіркам, з'ясовано їх співвідношення з загальномовними. З'ясовано, що діалектні особливості не надавали мові аналізованих творів вузько локального значення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано елементи комунікаційного процесу французької книги в Галичині у другій половині XVIII ст. Визначено суспільну функцію, яку вона виконувала на етапі становлення видавничого репертуару, книгарського посередництва, бібліотечного обігу та читацького сприйняття. Розкрито особливості функціонування французької книги. Охарактеризовано репертуар французьких видань, надрукованих у львівських друкарнях у даний період, частину яких залучено до наукового обігу вперше. На основі історико-книгознавчого та бібліографічного аналізу книготорговельних каталогів визначено домінуюче місце оригінальної та перекладної французької книги на галицькому книжковому ринку в останній чверті XVIII ст. Висвітлено питання надходження французьких видань у складі галицьких приватних та інституційних книгозбірень, встановлено коло, науково-культурні зв'язки їх власників, преференції, мотиви та принципи колекціонування.

  Скачати повний текст